Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожна справа відштовхується від її наміру, і це правило є загальним для всіх дій пов’язаних як з поклонінням так і з життям людини у побуті. Отже, той, хто має намір зробити щось, що принесе йому користь, то він не зможе отримати нічого більшого, ніж те що мав на меті, і не отримає ніякої винагороди зверху. Але той, хто має намір своїми діями наблизитися до Всемогутнього Аллага, то він, окрім результату своєї праці, ще отримає винагороду за намір наблизитися цими діями до Аллага, навіть якщо це буде лише прийняття їжі та питва. Тоді, Пророк (мир йому і благословення Аллага) навів приклад, щоб показати великий вплив наміру на різницю результатів двох, на вигляд однакових, дій. Він (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожен, хто мав намір переселитися і залишити свою батьківщину тільки заради вдоволення свого Господа, тоді, таке його переселення є відповідним до шаріату, і воно буде прийнятним від нього, а він – отримає винагороду за щирість свого наміру. Але той, хто мав на меті таке переселення, яке має принести йому певну земну вигоду, як заробіток чи престиж, чи торгівлю, чи одруження, – то він отримає від свого переселення лише те, що саме мав на меті, і не отримає ніякої винагороди зверху.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснює, що той, хто впроваджує у релігію щось або робить те, що не підкріплено доказами з Корану та Сунни, то ці справи будуть відкинуті Аллагом, і не буде прийнято від людини.

Розповідає Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Аллаг), що ангел Джібріль [Гавриїл] (мир йому) з'явився перед сподвижниками (нехай буде задоволений ними Аллаг), у вигляді невідомого чоловіка. Серед його особливостей було те, що його одяг був дуже білим, а волосся – дуже чорним. На ньому не було видно жодних ознак подорожі, таких як утома, або пил на тілі, недоглянуте волосся чи брудний одяг, і ніхто з присутніх не знав його. Всі вони сиділи з Пророк (мир йому і благословення Аллага), тож він також сів перед Пророком (мир йому і благословення Аллага) як має сидіти учень, що просить настанови, і запитав його про іслам, і Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів, назвавши його стовпи, які включають визнання двух свідчень Віри, неухильне дотримання п'яти щоденних молитв, сплата Закяту тим, хто має на нього право, і піст у місяць Рамадан, а також здійснення Хаджу тим, хто спроможний його зробити. І Джібріль підтвердив правоту відповіді, тому сподвижники дуже здивувалися: адже питання вказує на те, що той, хто запитує, не знає того, про що запитує, а потім він раптом підтверджує отриману відповідь. Потім він запитав Пророка (мир йому і благословення Аллага) про Віру [Іман], і він відповів йому, назвавши шість стовпів, які включають в себе віру в існування Всемогутнього Аллага та Його атрибути, та уособлення Його в Його діях, як те, що тільки Він є Творцем всіх творінь, та уособлення Його в тому, що тільки Він, відповідно, заслуговує на поклоніння. І те, що ангели, яких Аллаг створив зі світла, є почесними слугами, які не ослухаються Всемогутнього Аллага і завжди діють тільки за Його велінням. А також віру в усі Писання, які Всевишній Аллаг відкрив Своїм посланцям, такі як Коран, Тора, Євангеліє та інші. І віра в посланців Аллага, які передали Його релігію, і серед них були Нух [Ной], Ібрагім [Авраам], Муса [Мойсей] та Іса [Ісус], та інші пророки та посланці, а останнім із них був – Мухаммад (мир йому і благословення Аллага). І віра в Останній День, до якого входить все те, що відбувається після смерті людини, включаючи життя барзаха [життя з моменту смерті і до моменту воскресіння в День Суду], і що людина воскресає після смерті та несе на собі всю відповідальність за себе, і її кінцева доля – або в Рай назавжди, або в Пекло назавжди. І віра в те, що Аллаг вибрав і передвизначив послідовність всіх подій відповідно до Свого Знання про них, та Своєї Мудрості, і встановив хід цих подій по Своїй Волі, і створює їх після цього. І все в світі відбувається відповідно до того, що Він передвизначив і створив. Потім він запитав Пророка (мир йому і благословення Аллага) про Іхсан [досконалу форму поклоніння Аллагу], і він відповів йому, що іхсан означає, що віруючому потрібно поклонятися Аллагу так, ніби він бачить Його на власні очі, і навіть якщо неможливо Аллага побачити вочевидь, то в стані іхсану поклоняється Аллагу через страх перед Ним, знаючи, що Аллаг бачить його звідусіль і завжди, і ніщо не залишається прихованим від Нього. Спершу йде віра і розуміння того, що тебе бачить Аллаг, а потім приходить віра і розуміння, що Аллаг спостерігає саме за тобою. Тоді він запитав Пророка (мир йому і благословення Аллага) про час настання Судного Дня? Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що інформація про момент настання Судного Дня належить до тих речей, знання яких Аллаг зберіг у Себе, і ніхто з творінь не може знати цього: ні той, хто запитує, і навіть не той, кого запитують про це. Потім він запитав Пророка (мир йому і благословення Аллага) про ознаки, які вказують на скоре наближення подій Судного Дня. На що Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів, що до цих ознак наближення відноситься безліч наложниць та їхніх дітей або ж широке поширення неповажного ставлення дітей до своїх матерів та їх зверхнього поводження з ними як з рабинями, і що в кінці часів для пастухів овець і бідняків відкриється безліч земних благ, і вони розбагатіють до такої степені, що будуть вихвалятися між собою своїми прикрасами і змагатися в висоті своїх будівель. Потім повідомив Пророк (мир йому і благословення Аллага), що метою всіх цих питань і відповідей було те, що таким чином ангел Джібріль (мир йому) мав навчити їх релігії Єдинобожжя.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) порівняв релігію Іслам зі складною будівлею, яка стоїть на п’яти опорах, що утримують її, а інші прояви релігії – це те, що довершує цю будівлю. І перший з цих стовпів – два свідчення, а саме: свідчення, що немає нічого гідного на поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад – посланець Аллага. Ці два свідчення є одним і тим самим стовпом, адже вони нероздільні один від одного, і раб вимовляє їх на знак визнання єдності Аллага і того, що Він один гідний на поклоніння Йому, а також вірить у послання Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Другий стовп – п'ять обов'язкових молитв протягом дня і ночі, а саме: Фаджр, Зухр, Аср, Магріб та Іша, з їхніми умовами, основами та обов'язками. Третій стовп – Закят, і це обов’язкове виділення мусульманином частини зі свого майна, якщо воно досягло об’єму, визначеного шаріатом. І має бути передано тим, хто має на нього право. Четвертий стовп – хадж, і це є паломництвом до Мекки для виконання ритуалів поклоніння Всемогутньому Аллагу. П'ятий стовп – піст в місяць Рамадан, який полягає в утриманні себе від їжі, пиття та інших порушень посту з наміром поклоніння Аллагу, від часу світанку до заходу сонця.

Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) пояснює право Аллага на Своїх рабів і право Його рабів на Аллага, і що право Аллага на Своїх рабів полягає в тому, щоб вони поклонялися Йому одному, і нічого не приписували Йому в співучасники. Воістину, право рабів на Аллага – не карати єдинобожників, які не поклоняються нікому окрім Аллага. Тоді Муаз сказав: «О Посланець Аллага, чи не повинен я повідомити людям цю добру новину, щоб вони зраділи цій щедрості?» Але Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) заборонив це через острах того, що вони цілковито покладуться на дане рішення, і залишать старання в добрих справах.

Муʼаз ібн Джябель (нехай буде задоволений ним Аллаг) їхав позаду Пророка (мир йому і благословення Аллага) верхи на його верховій тварині, коли той покликав його: «О Муʼазе?», – і Він повторив цей заклик тричі, щоб підкреслити важливість того, про що збирається йому сказати. Му'аз (нехай буде задоволений ним Аллаг) у відповідь сказав: «Лаббайка, о Посланець Аллага, та саадейк», – що означає: «Перед тобою я, о Посланець Аллага, і я щасливий служити тобі». І повідомив йому Пророк (мир йому і благословення Аллага), що кожен, хто засвідчить про те, що немає бога, крім Аллага, тобто: немає ніякого божества, яке б заслуговувало на поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад – посланець Аллага, сказавши це щиро від серця, не збрехавши, і якщо він помре в стані цієї віри, то Аллаг не дозволить йому потрапити до Пекла. І Муʼаз (нехай буде задоволений ним Аллаг) попросив Пророка (мир йому і благословення Аллага) розповісти про це людям, щоб вони зраділи цій добрій звістці. Але пророк (мир йому і благословення Аллага) побоювався, що вони стануть покладатися на цю звістку, і відповідно зменшать свої старання в релігії. Тож Муʼаз тримав у таємниці цей хадіс аж до самої своєї смерті, і тільки тоді розповів, адже боявся стати тим, хто приховує знання від людей, що є великим гріхом.

Повідомив Пророк (мир йому і благословення Аллага), що той, хто вимовляє в голос свідоцтво "Ля іляга ілля Ллаг", тобто: "немає ніякого божества, яке б заслуговувало на поклоніння, крім Аллага", і він відрікається від всього, чому поклоняються на рівні з Аллагом, і відрікається від усіх релігій, окрім Ісламу, то при дотриманні цих двох умов, його майно та життя стають забороненими для мусульман. І нам залишається судити про нього тільки по зовнішнім проявам його вчинків. І ми не можемо претендувати на його майно, чи зазіхати на його життя, якщо тільки він не скоїв такого злочину чи правопорушення, за яке встановлено відповідне покарання згідно правил Ісламу. Аллаг судитиме його Судний день, і якщо він буде правдивим в сказаних словах, то Аллаг винагородить його за його зовнішній прояв Ісламу, а якщо він буде лицеміром – то покарає його.

Чоловік запитав Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) про дві особливі якості, які є першопричинами для входу в Рай, і які є першопричинами для потрапляння до Пекла? Він (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) відповів: «Особливістю, яка є першопричиною для входу в Рай, є те, щоб людина, на момент своєї смерті, постійно поклонялась лише одному Аллагу, та нічому не поклонялась окрім Нього». А особливістю, яка є першопричиною для потрапляння у Пекло, є те, що людина, на момент своєї смерті, постійно приписувала когось Аллагу, таким чином роблячи для Аллага суперника і рівню Йому у Його божественності, господстві або в Його іменах та атрибутах.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) повідомляє нам, що той, хто направляє комусь іншому те, на що має право тільки Аллаг, як наприклад: звернення з мольбою до когось іншого замість Аллага, або пошук порятунку в когось іншого крім Аллага, і він помирає з такими переконаннями, не покаявшись в цих гріхах, то такий обов'язково буде серед мешканців Пекла. Ібн Мас'уд (нехай буде задоволений ним Аллаг) додав, що той, хто на момент смерті, за своє життя не порушував право Аллага, і не надавав Йому співтоваришів, то його доля – в Раю.

Коли Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) відправляв Му'аза ібн Джабаля (нехай буде задоволений ним Аллаг) до Ємену як проповідника, що закликає до Аллага і навчає релігії, то він написав для нього план дій, якого потрібно дотримуватися під час заклику людей до Ісламу. Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) пояснив Муазу, що він зустрінеться там з християнами, які будуть вести з ним суперечки. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) попередив Муаза про це для того, щоб він був готовий сперечатися з ними і відштовхнути їх сумніви. Він дав йому пораду почати заклик до Ісламу з найважливішого. Насамперед, необхідно закликати людей виправити своє віробачення, бо воно є першоосновою. Щоб вони засвідчили про те, що немає ніякого божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і що Мухаммад - Посланець Аллага. Тому що цими словами вони приймають релігію Іслам, і якщо вони підкоряються йому в цьому, то далі він наказує їм виконувати обов’язкову молитву, оскільки це є найголовнішим обов'язком після сповідування Єдинобожжя. Якщо ж вони підкоряться і стануть виконувати обов'язкову молитву, то після цього він наказує багатим людям серед них виплачувати закят бідним людям, щоб серед них панувала рівність і подяка Аллагу. І, нарешті, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) закликав дотримуватися справедливості і уникати свавілля, щоб ображений не звернувся з благаннями проти пригноблювача, бо на благання скривдженого обов'язково дається відповідь.

Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) повідомив, найщасливішими людьми, завдяки його заступництву, в Судний День будуть ті, які вимовлять свідчення про те, що «Немає божества гідного поклоніння, крім Аллага, від щирого серця», не долучаючи Аллагу співтоваришів, не здійснюючи справи напоказ.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) говорить нам, що віра складається з багатьох частин і якостей, включаючи дії тілом, переконання серця і слова язика. Найвищим і найкращим проявом віри є твердження: «Немає ніякого божества, яке б заслуговувало на поклоніння, крім Аллага», – це означає знати значення цих слів і діяти відповідно до їх вимог, і розуміти, що Аллаг є Одним і Єдиним Богом, який заслуговує на поклоніння. Хадіс вказує, що найменший акт віри – це усунення того, що може нашкодити людям на їхньому шляху. Потім Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, що сором'язливість – це один із видів прояву віри, якість характеру, яка спонукає людину робити прекрасне і уникати гидких справ.